Білокачанна капуста отримала свою видову назву “Brassica” від грецького слова «брассо», що означає «тріщати, хрустіти». Слово «капуста» запозичене з латинської мови, де “caputium” означає «качан капусти».
Стародавні греки приписували капусті здатність загоювати рани, лікувати «жовчні хвороби», позбавляти від безсоння. У VI столітті до н.е. Піфагор писав: «Капуста підтримує бадьорість духу, веселий настрій». Стародавні римляни вживали капустяний сік при сильному головному болю та вірили, що він підвищує стійкість організму до різних хвороб, у тому числі до чуми. А в Стародавньому Єгипті варену капусту подавали на десерт, оскільки вважалося, що вона покращує травлення.
Капуста у свіжому та квашеному вигляді застосовується як засіб, що підвищує секреторну функцію залоз травного тракту та регулює діяльність кишечника. Теплий розсіл квашеної капусти використовують при геморої.
«Ізборник» князя Святослава (1073 р.) містить відомості про корисні, лікувальні та смакові властивості капусти. У ньому зазначено, що за допомогою капусти можна успішно лікувати хвороби шлунка, кишечника, печінки, опіки, виразки, гнійні рани. Для цього відварене в молоці листя змішували з висівками та прикладали до уражених ділянок шкіри.
Французькі лікарі рекомендують вживати капусту при 75 основних і 30 супутніх захворюваннях, зокрема навіть при деяких формах раку.
